Податки наступають! Нові ставки податку на землю.

Як відомо новий рік приніс Україні не лише нові надії та сподівання, але і цілком реальний Закон «Про бюджет на 2008 рік». Прискіпливо розглянувши даний документ, можна зробити для себе певні висновки, та визначити певні тенденції. Так. зокрема український законодавець іде по шляху досвіду розвинених західноєвропейських країн у питанні врегулювання відносин щодо справляння плати за землю. Основною тенденцією даного підходу є поступове підвищення податку на землю, безумовно вводячи диференційовані ставки на землі різних категорій (таких як землі сільськогосподарського призначення, рекреаційного призначення, землі що знаходяться в курортних зонах, і що на сьогоднішній день особливо актуально землі в населених пунктах тощо).

Отже, зосередимо увагу на статті 64 Закону України «Про бюджет на 2008 рік» яка закріплює: «Установити, що у 2008 році по населених пунктах, грошову оцінку земель яких не проведено, застосовуються ставки земельного податку, встановлені частиною другою статті 7 Закону України "Про плату за землю", збільшені в 3,1 рази!!! По сільськогосподарських угіддях та землях населених пунктів, грошову оцінку яких проведено і уточнено станом на 1 січня 2008 року, застосовуються ставки земельного податку, встановлені статтею 6 та частиною першою статті 7 Закону України "Про плату за землю». В даному випадку законодавець, шляхом цивілізованого законодавчого регулювання, заохочує власників земельних ділянок проводити грошову оцінку своєї землі, що матиме позитивний вплив на розвиток відкритого цивілізованого ринку землі в Україні. Дані зрушення можуть мати особливу вагу на фоні планів Президента України Віктора Андрійовича Ющенка відмінити мораторій на продаж землі та зробити землю товаром.

Для нормального становлення та подальшого цивілізованого розвитку ринку землі в Україні надзвичайно важливим та необхідним стане розвиток інституту оцінки вартості земельних ділянок. Необхідно зазначити і тенденцію до диференціації ставки податку, що матиме серйозні позитивні наслідки при формуванні дохідної частини бюджету, оскільки використання земель рекреаційного призначення, земель у курортно-санаторних зонах може приносити значний прибуток як власникам таких земель, внаслідок ведення готельного-розважального та туристичного бізнесу, так і державі, шляхом справляння податку на землю за підвищеними ставками. Деякі аналітики, вказуючи на позитиви диференційованих ставок, стверджують, що за їх допомогою в країні відбувається перерозподіл коштів, тобто заможні громадяни сплачують вищі податки аніж бідні верстви населення. Для України дане питання є дуже актуальним і вдале застосування такого інструменту знизить соціальну напругу в державі.

Зараз ми трохи детальніше зупинимося на змінах до Закону України «Про плату за землю» та на питанні, яким чином вони вплинуть на землевласників та землекористувачів, що буде надзвичайно цікавими для пересічних власників земельних ділянок, особливо в населених пунктах. По-перше, як ми вже зазначали ставка податку для земельних ділянок в населених пунктах грошову оцінку яких не було проведено стане суттєво підвищеною, якщо бути точним, то розмір податку передбаченого законом буде помножено на коефіцієнт 3,1. Тож проведення грошової оцінки земельної ділянки з 2008 року становитиме особистий інтерес кожного власника землі (за винятком осіб, які прагнуть приховати свої реальні статки звичайно, однак зараз мова не про них), адже хто захоче сплачувати втричі вищі податки за свою дачу, гараж, тощо.

Тож для уникнення неприємних сюрпризів при сплаті податку на землю, власникам землі слід пам’ятати, що землі по яким не проведена грошова оцінка оподатковуються за ставкою втричі вищою ніж передбачена законом для вже оцінених земель.

Також, до Закону внесені зміни з якими обов’язково мають ознайомитись і прийняти до уваги потенційні покупці землі. В даному випадку, мова йде про частину 3 ст. 7 ЗУ «Про плату за землю», яка встановлює: «У разі придбання земельної ділянки на підставі цивільно-правової угоди розмір податку розраховується від суми, що дорівнює грошовій оцінці землі, але в будь-якому разі сума, від якої розраховується розмір податку, не може бути меншою ціни земельної ділянки, що вказана в угоді.».

Враховуючи практику, яка на сьогоднішній день склалася на вітчизняному ринку нерухомості, коли ціна земельної ділянки за договору купівлі-продажу значно вища ніж та яка зазначається у висновку про грошову оцінку (тобто ринкова ціна), дана норма фактично означає, що при купівлі землі майбутній власних повинен враховувати той факт, що сплачувати земельний податок він буде орієнтуючись саме на ціну в договорі, а це (звісно в залежить від розміру земельної ділянки, та її місця розташування) досить суттєва сума коштів, яка буде сплачуватися щорічно і як свідчать останні тенденції в Україні, буде тільки зростати.

В ситуації що склалася хочеться лише побажати мужності, рішучості і зваженості всім учасникам ринку землі в Україні у таких складних умовах що складаються в період формування як самого ринку землі, так і законодавчої бази, яка регулюватиме земельні правовідносини в Україні.