МАРГАНЕЦЬ

Україна з її розвиненою чорною металургією і дуже значущою марганцево-рудною базою є провідною у світі за споживанням і виробництвом марганцевої продукції (руда, феромарганець, силікомарганець, металічний марганець та ін.).

За обсягом загальних запасів марганцевих руд Україна займає у світі друге місце після ПАР, а за підтвердженими запасами - перше місце (далі йдуть ПАР, Казахстан та ін.). Серед країн СНД її запаси марганцевих руд становлять більш 80%. Разом з тим близько 80% балансових запасів марганцевих руд представлені карбонатними рудами, які поки що мало використовуються в промисловості, у той час як у ПАР, Бразилії та ін. - це високоцінні оксидні різновиди з високим вмістом марганцю.

Усі промислові запаси марганцевих руд зосереджені в Південноукраїнській марганцеворудній провінції, що включає ряд родовищ (Марганецьке, Зеленодольське, Орджонікідзевське, Токмацьке) найбільшого у світі Нікопольського марганцеворудного басейну. Ці осадові родовища локалізуються в олігоценових товщах чохла і південного схилу УЩ (тип 2). Затверджені запаси на 01.01.2001 р.: загальні (А+В+С1+С2) становлять 2426,1 млн т, підтверджені (А+В+С1) - 2259,9 млн т при середньому вмісті марганцю в руді 23,9%, у т. ч. оксидних руд (загальні запаси; підтв. зап.; % від загальних зап.; % Мп) 334,9; 332,0; 19,8; 28,6; оксйдно-карбонатних - 167,7; 167,7; 6,9; 25,0; карбонатних - 1923,5; 1757,2; 79,3; 20,7.

У північній частині Токмацького родовища (східна частина Нікопольського басейну) можливий незначний приріст запасів переважно карбонатних руд. З огляду на те, що Нікопольський басейн до¬сить добре вивчений, нарощування в його межах запасів руд, особливо оксидних, дуже обмежене. До перспективних об'єктів у Південноукраїнській провінції належить Федорівська ділянка Зеленодольського родовища, де розвинені переважно оксидні руди й очікується приріст запасів близько 60 млн т. В об'єктах межиріччя Інгулець - Базавлук і Херсонської області прогнозні ресурси марганцевих руд - 120 млн т за Р1 і 229 млн т за Р2.

Резервом розвитку марганцеворудної промисловості можуть стати численні прояви і родо¬вища (з неврахованими запасами) марганцевих і залізо-марганцевих руд інших генетичних типів (рис. 19). Марганцеві родовища України розробляються з 1883 р. За цей період значну частину первинних запасів марганцевих руд відпрацьовано. Лише в Нікопольському басейні за останні 50 років експлуатацією погашено понад 500 млн т руди. Особливо інтенсивно відпрацьовувалися легко збагачувані і більш промислове цінні оксидні руди, запаси яких за останні 10 років скоротилися майже наполовину, важко збагачувані і менш цінні в промисловому плані оксидно-карбонатні і карбонатні руди почали добуватися з 1955 р., але обсяг їхнього видобутку звичайно не перевищує 15%.

Аналіз стану сировинної бази і видобутку марганцевих руд України показує, що великої актуальності набуває вирішення проблеми вдосконалювання технології збагачення і переробки карбонатних руд і одержання з них високоякісних концентратів і продуктів, оскільки запасів оксидних руд, навіть якщо не збільшувати їхній видобуток, вистачить лише на найближчі 20 років.

Видобуток марганцевих руд нині ведуть у східній частині Нікопольського басейну - Марганецький, і в західній частині басейну - Орджонікідзевський гірничо-збагачувальні комбінати з проектною продуктивністю за сирою рудою 2,0 і 7,1 млн т у рік відповідно. Для розробки Токмацького родовища був побудований Таврійський дослідно-промисловий гірничо-збагачувальний комбінат і шахта з проектною потужністю за сирою рудою 2 млн т у рік. Однак у травні 1995 р. через низьку продуктивність, загальну економічну ситуацію в Україні і деякі інші причини видобуток і переробку руди було припинено, а підприємства законсервовано.

Нині в експлуатації перебуває 7 шахт і 10 кар'єрів. Сира руда збагачується на 4-х збагачувальних фабриках з одержанням товарного марганцевого концентрату, що містить 34% (Марганецький ГЗК) і 37,9% металу на Орджонікідзевському ГЗК. Отримана продукція поставляється на металургійні, феросплавні й інші заводи (виробництво феро- і силікомарганцю, металічного марганцю й ін.). Частина руди і продукції експортується в країни СНД і Європи. Окремі сорти малофосфористого марганцевого концентрату в невеликих обсягах Україна імпортує з Грузії і Казахстану. З 1990 р. обсяги видобутку сирої руди, виробництва товарної руди, її експорту неухильно знижуються, відповідно (млн т): 1990 р. - 15,8; 7,1; 1,3; 1999 р. - 5,0; 1,7; 0,2.
Характеристика внутрішнього споживання товарної марганцевої руди в Україні за видами виробництва загалом така: виробництво сплавів (феро- і силікомарганцю) - 60%, доменне - 25%, залізорудних агломератів - 9%, іншої продукції (металічного марганцю й ін.) - 6%.