МОЛІБДЕН

 На території України поки відсутні розвідані родовища молібдену, хоча численні точки мінералізації і наявність ряду рудопроявів свідчать про значну перспективність на цей метал УЩ. Поки Україна входила до складу Радянського Союзу, пошукові роботи на молібден тут не проводилися - країна володіла іншими, у той час більш перспективними площами. Однак у процесі геологознімальних і тематичних науково-дослідних робіт на щиті були намічені найбільш перспек¬тивні райони на молібден. Насамперед, це північно-західна частина щита, де було виявлено декілька рудопроявів і точок мінералізації, пов'язаних з осницьким габро-діорит-гранітним інтрузивним комплексом (Вербинський і Вировський прояви, Ясногірська і Томашгородська точки мінералізації), Пержанський рудопрояв у зв'язку з калієвими метасоматитами (пертозитами), молібденова мінералізація в кварцових сієнітах буківського комплексу, пегматитах Коростенського комплексу (м. Коростень і с. Гута-Потівка), у сієнітах Яструбецького масиву.

У Приазовському районі молібденова мінералізація виявлена в зв'язку з лужними сієнітами, аплітами і пегматитами Октябрського масиву лужних порід, кварцовими сієнітами, гранітами дмитрівського типу і пегматитами південнокальчицького комплексу, фенітами і лужними сієнітами чернігівського комплексу, у гранітних жилах серед залізистих кварцитів на Мангуському залізо¬рудному родовищі, у кварцових прожилках серед ортитових гранітів салтичанського комплексу і жилах аплітоїдних гранітів серед кварцових діоритів обіточненського комплексу.

У Середньопридніпровському районі найбільш перспективними є два рудопрояви: Східно-сергіївський, у зв'язку з гіпабісально-субвулканічними фаціальними різновидами гранітоїдів сурського комплексу і Токівський - у гранітах однойменного гранітного комплексу. Молібденова мінералізація в зв'язку з токівськими гранітами виявлена також біля с. Олександрівка й в ур. „Водо¬спад" (зони прокварцювання і грейзенізації), у зв'язку з гранітами демуринського комплексу біля сс. Кудашівка, Деріївка і Первозванівка (кварцові гнізда і жили аплітоїдних гранітів), у кварцових жилах, пов'язаних із саксаганськими плагіогранітами (с. Шматівка), у скарнах біля сс. Червоний Шахтар, Малокохнівка і Маліївка. У Дністровсько-Бузькому районі слід зазначити два рудопрояви: золоторудний Майський (див. розділ „Золото") і Липовеньківський; останній пов'язаний з метасоматичною переробкою гіпербазитів капітанського комплексу. Молібденова мінералізація відзначена також у чарнокітоїдах вінницького комплексу на контакті їх з бердичівськими гранітами (Малобраталівський рудо-прояв).

У Росинсько-Тікицькому районі відомий рудопрояв молібдену в зв'язку з лейкократовими гранітами фастівського комплексу, мінералізація в пегматитах уманського гранітного комплексу, а також в апоультрабазитах біля смт Рокитне. В Інгуло-Інгулецьком районі молібденова мінералізація відзначена в кварцових жилах серед гнейсів інгуло-інгулецької серії в обрамленнях Новоукраїнського і Корсунь-Новомиргородського плутонів.

Крім перелічених, на УЩ відомо ще близько 200 знахідок молібденіту. Більшість з них сконцентрована в межах трьох мегаблоків: Північно-Західного, Середньопридніпровського і Приазовського. За віком вміщуючих порід вони розподіляються практично по всьому докембрію. Однак максимальні прояви молібденової мінералізації відмічаються на завершальних стадіях тектоно-магматичних циклів у зв'язку з великими гранітними і габро-діорит-гранітними інтрузіями неоархейського, палео- і мезопротерозойського віку. У генетичному аспекті переважна більшість рудопроявів належить до плутоно-гідротермального, порфірового типу, будучи представленими в основному молібден-порфіровою, золото-молібден-порфіровою, рідше вольфрам-молібден-по-рфіровою рудними формаціями.

Найбільш перспективними на виявлення родовищ молібдену варто визнати в даний час Північно-Західний і Росинсько-Тікицький мегаблоки УЩ, де розвинені габро-діорит-гранітні палеопротерозойські інтрузії осницького і фастівського комплексів, з якими пов'язані уже виявлені рудопрояви Віровський, Вербинський і Ярошівський, характеристика яких наводиться нижче. В межах Північно-Західного мегаблоку на території Рокитнянського й Олевського районів Житомирської області, крім відмічених вище проявів, виявлено два первинних ореоли молібдену площею 19 і 11 км2 з концентраціями в них Мо 0,003-0,05% і міді площею 50 і 45 км2 з концентраціями Сu 0,02-0,03%. Максимальні вмісти молібденіту в цих ореолах приурочені до гранітів осницького комплексу і пов'язаних з ними метасоматитів, кварцових і апліто-пегматитових жил. Прогнозні ресурси молібдену в межах цих ореолів оцінені в 144 тис. т.