На території України відомо понад 150 рудопроявів міді; деякі з них, відповідно до прогнозних ресурсів, можуть розглядатися як потенційні родовища. На площі Українського щита інтерес становлять мідно-нікелеві, мідноколчеданні і залізо-мідні рудопрояви (Критерии прогнозирования..., 1975). З мідно-нікелевих рудопроявів найбільшим є Прутівське, розташоване у Волинському блоці УЩ, Воно приурочене до склоподібної інтрузії габроїдів, що залягає в ядрі антикліналі, складеної плагіомігматитами і гнейсами нижнього протерозою. Прогнозні ресурси міді до глибини 700 м становлять тут 95 тис. т ( Шумлянский й др., 2002).Мідноколчеданні рудопрояви значно поширені в зеленокам'яних вулканічних породах архею в Середньопридніпровському мегаблоці (Сурський, Верхівцівський, Кременчуцький та інші райони). Характерні приуроченість мідноколчеданних руд до товщ чергування основних, і кислих вулканогенних порід, прояв у тектонічних зонах накладених процесів кварц-сульфідного метасоматозу, лиственітизації і вторинних кварцитів (по основних і ультраосновних породах); парагенезис міді з кобальтом, нікелем, цинком, молібденом і золотом.
Залізо-мідні рудопрояви відомі в межах Криворізько-Кременчуцької зони, Конкського й інших районів УЩ. Підвищені (0,1-2%) вмісти міді приурочені до метасоматичне змінених магнетит-гранат-амфіболових кварцитів, магнетит-хлорит-кварцових роговиків і сланців, гранат -хлорит-біотит-кварцових сланців.