Говорячи про благодійну діяльність, перш за все можна відзначити, що допомога нужденним і підтримка перспективних або соціально важливих ініціатив є внутрішньою потребою більшості розсудливих людей, одним з ключових принципів основних релігій і життєвою необхідністю для розвитку суспільства і держави. Книга, священна для всіх християн, говорить: «Не стримуй добра потребуючому, коли рука твоя в силі зробити його» (Прип. 3:27), «Хто просить у тебе то дай» (Мф. 5:42). У сучасному світі поняття благодійності нерозривно пов'язане з такими сумними явищами, як недостатньо розвинений рівень медицини, онкологічні захворювання та СНІД, боротьба з голодом, необхідність підтримки талановитої молоді та багато іншого. Очевидно, держава повинна була б надавати підтримку таким ініціативам, включаючи фіскальну. З іншого боку, мало хто з комерсантів в країні не стикався з «проханням» надати «благодійну допомогу» органам МВС, МНС та іншим ... Низький рівень правової свідомості, повсюдно поширена корупція та масове агресивне використання будь-яких встановлених законодавством пільг в цілях, перш за все, податкового планування, очевидно, сприяли встановленню законодавцем і податковими органами таких обмежень необхідних податкових пільг, що перш ніж надати таку допомогу, доводиться кілька раз задуматися. Нижче пропонуємо короткі коментарі щодо деяких аспектів оподаткування благодійної діяльності в Україні в контексті податку на прибуток і ПДВ.
Оподаткування надання благодійної допомоги
Насамперед зупинимося на оподаткуванні платників податку, які надають благодійність. У розумінні податкового законодавства в більшості випадків вона зводиться до безоплатного надання товарів, робіт чи послуг, в т. ч. за договорами дарування або іншим договорами, які не передбачають грошової або іншої компенсації їх вартості або їх повернення. Дана діяльність охоплюється визначенням безкоштовного надання товарів і послуг (пп. 14.1.13 ст 14 НК)., що на практиці призводить до низки обмежень:
1. До недавнього часу досить поширеною була думка, що такий платник податку не може визнати витрати на придбання відповідних товарів (робіт, послуг), оскільки вони не використовуються в господарській діяльності (яка повинна бути спрямована на отримання доходу). Однак у Узагальнюючою податкової консультації, затвердженою наказом ДПС України від 5 липня 2012 № 581, робиться висновок, що незалежно від статусу одержувача безкоштовно наданих товарів (робіт послуг) платник податку зобов'язаний визнати дохід від реалізації товарів (робіт, послуг) виходячи з їх звичайної ціни. При цьому ДПС погоджується, що він також може визнати витрати в розмірі собівартості таких товарів (робіт, послуг).
2. У разі якщо такі товари і послуги надаються неприбутковим організаціям, витрати можуть бути визнані, але в розмірі, що не перевищує 4% оподатковуваного прибутку минулого року1 (пп. 138.10.6 (а) ст. 138 НК). Аналогічний режим поширюється на суми коштів, що перераховані роботодавцями первинним профспілковим організаціям на культурно-масову і оздоровчу роботу, передбачену колективним договором (пп. 138.10.6 (б) ст. 138 НК). Крім того, пп. 138.10.6 ст. 138 ПК передбачає випадки, коли платник податків може визнати витрати в розмірі, що не перевищує 10% оподатковуваного прибутку минулого року: у випадках передачі майна та / або перерахування коштів: для цільового використання з метою охорони культурної спадщини установам науки, освіти, культури, заповідникам, музеям і пр. (Пп. «д»), виробництва національних фільмів та аудіовізуальних творів (пп. «е»); підприємствами всеукраїнських об'єднань осіб, які постраждали від Чорнобильської катастрофи (пп. «в»). Кожне із зазначених підстав застосовується незалежно від інших, і в сукупній сумі віднести до витрат потенційно можна суми навіть 4% або навіть 10% 2.
____________
1. Пп. 138.10.6 (а) ст. 138 НК також встановлює, що у разі, якщо попередній рік був збитковим, для розрахунку можуть бути прийняті результати попереднього йому, але не раніше ніж за 4 попередніх роки. Питання щодо можливості віднесення до витрат в податковому обліку безоплатно наданих товарів, робіт і послуг новостворених осіб НК не регулює, і, з огляду на сформовану практику тлумачення норм законодавства податковими органами, можна зробити висновок, що благодійністю можуть займатися тільки за власний рахунок.
2. Такий висновок також робиться в консультації в Віснику податкової служби України № 9 (725), березень 2013, с. 16 - 17.
______________
Не до кінця ясно, як повинні застосовуватися положення зазначених вище спеціальних правил, зазначених в пп. 138.10.6 ст. 138 НК, що дозволяють визнати витрати (з обмеженнями) у світлі Узагальнюючою консультації № 581. Очевидно, про визнання доходу в цих випадках мова йти не повинна.
Таким чином, враховуючи, що природним прагненням кожного платника податку буде визнати в податковому обліку витрати, пов'язані із здійсненням такої діяльності, статус одержувача як неприбуткової організації матиме принципове значення.
Оподаткування отримувачів благодійної допомоги
Одержувачі чого-небудь «безкоштовного» також повинні бути на чеку. Суми безповоротної фінансової допомоги, а також вартість товарів, робіт, послуг, безоплатно отриманих платником податку, але не нижче їх звичайної ціни визнаються доходом для цілей оподаткування на дату фактичного отримання або надходження на банківський рахунок (пп. 135.5.4 ст. 135 НК і п. 137,10 ст. 137 НК).
Спеціальні правила передбачені для неприбуткових організацій. За загальним правилом, звільняються від оподаткування грошові кошти та майно, які надходять їм безкоштовно (ст. 157 НК).
Неприбуткові організації
Податковий кодекс дає визначення неприбуткових організацій (п. 14.1.121), які включають ряд ознак, в т. ч. спірні (наприклад, надання меценатства згідно Закону України «Про благодійництво та благодійні організації» від 16 вересня 1997 року № 531/97-ВР може здійснюватися фізичними особами). Однак ключовою ознакою є включення організації або установи до спеціального реєстру неприбуткових організацій та установ. Організації та установи, які можуть претендувати на статус неприбутковості, в т. ч. прямо зазначені в НК, до включення до Реєстру є платниками податку на прибуток на загальних підставах і не можуть вважатися неприбутковими в розумінні НК (зі всіма витікаючими наслідками). Наприклад, тільки з отриманням статусу неприбутковості на такі організації поширюється виняток в частині сплати податку на прибуток у порядку, передбаченому ст. 57 НК (так звана авансова сплата, вживана з 2013 року).
Податкові органи все більше уваги звертають на напрями витрачання коштів благодійними організаціями, і в разі, якщо вони не збігаються з встановленими установчими документами, може бути ініційоване питання про можливість збереження статусу неприбуткової організації
Стаття 157 НК містить значний перелік видів установ і організацій, кожна з яких має деякі особливості оподаткування. Серед таких організацій згадані благодійні організації, політичні партії, громадські організації, пенсійні фонди, асоціації та інші об'єднання юридичних осіб, що не здійснюють господарську діяльність, а також юридичні особи, діяльність яких не передбачає отримання прибутку, релігійні організації, професійні спілки та ін
Потрібно відзначити, що особливості податкового режиму благодійних організацій заслуговують окремого розгляду. Проте в цілому внески і безоплатно надані товари, роботи і послуги звільняються від оподаткування неприбутковою організацією. При цьому податкові органи все більше уваги звертають на напрями витрачання коштів благодійними організаціями, і в разі, якщо вони не збігаються з встановленими установчими документами, може бути ініційоване питання про можливість збереження статусу неприбуткової організації.
ПДВ
В цілому для цілей ПДВ поставка без будь-якої компенсації має ті ж наслідки, що і звичайна поставка (див. пп. 14.1.185 (в) ст. 14 НК), т. тобто вона є об'єктом оподаткування і спричиняє виникнення у платника податку, який надає допомогу, зобов'язання з ПДВ виходячи зі звичайної ціни товарів (робіт, послуг). Разом з тим операції з надання благодійної допомоги звільняються від ПДВ (пп. 197.1.15 ст. 197 НК). Дана норма вказує на те, що благодійна допомога може бути надана благодійної організації, але перелік залишено відкритим. Крім того, норма прямо вказує на необхідність маркування відповідних товарів, а порушення цієї вимоги тягне перекваліфікацію операції.
Документальне оформлення і управління ризиками
Необхідно відзначити, що враховуючи нетиповість «благодійних» операцій (її безкоштовний характер) і поширюється на них пільговий режим податкові органи звертають на них найпильнішу увагу. Як наслідок всі такі операції повинні бути належним чином задокументовані, що включає належним чином підготовлений договір, детально регулює взаємовідношення сторін в контексті існуючих обмежень, акт приймання-передачі товарів (робіт, послуг), листування сторін щодо необхідності та згоди надати благодійну допомогу, оформлену накладну на відпуск товару та довіреність на отримання товарно-матеріальних цінностей від її одержувача, копію рішення органу ДПС про внесення організації або установи - одержувача матеріальної допомоги до Реєстру неприбуткових організацій та установ. Також останнім часом податкові органи досить активно застосовують норми спеціального законодавства в контексті податкового, що часто призводить до фіскальних висновків. Варто звернути найпильнішу увагу на існуючі вимоги чинного законодавства до документального супроводу матеріальної допомоги для зниження ризиків перекваліфікації операції.
Потрібно відзначити, що на практиці специфічні завдання часто виявляються неврегульованими нормами законодавства та у разі перевірки податковими органами ризики фіскального тлумачення таких операцій дуже високі. Одним з найбільш ефективних способів їх мінімізації є попереднє отримання позитивної для платника податку податкової консультації (роз'яснення), що дозволяє уникнути штрафних санкцій, а в більшості випадків і нарахування податкових зобов'язань.
ЮРЛIГА
Адрес этой страницы: http://www.npp.com.ua/news/2725.html