Міністр юстиції Павло Петренко повідомив, що Комітет Верховної Ради з питань правової політики та правосуддя рекомендував прийняти з першому читанні урядовий законопроект №5142 про забезпечення стягнення в дохід держави необгрунтованих активів.
П.Петренко зазначив, що паралельно із законопроектом варто прийняти ще один документ, котрий чітко визначає, куди саме повинні піти конфісковані кошти.
Законопроектом передбачено введення інституту стягнення в дохід держави необгрунтованих активів до закінчення кримінального провадження, в ході котрого і були виявлені такі активи, правомірність пходження котрих не доведена, в той час як підозрюваний в корупційному злочині фактично може ними користуватись і розпоряджатись. У світовій практиці правозастосування цей інститут назівається Non-Conviction Based Asset Forfeiture, або "цивільна конфіскація".
Стягнення необгрунтованих активів являється окремим інститутом примусового припинення права власності поряд із конфіскацією і спеціальною конфіскацією в кримінальному праві, але не слугує альтернативою їм і не може застосовуватись паралельно.
На відміну від об'єктів спеціальної конфіскації, об'єктами стягнення необгрунтованих активів являється майно, котре не має безпосереднього зв'язку зі злочином, в ході розслідування котрого воно виявлено.
При цьому, на відміну від конфіскації, стягнення необгрунтованих активів не являється санкцією за здійснення правопорушення.
Стягнення необгрунтованих активів в дохід держави буде відбуватись незалежно від гарантованих законодавством їх власнику імунітету або будь-яких інших особливостей його правового статусу.
Пропонується застосовувати інститут тільки до коштів в готівковій і безготівковій формі в національній та іноземній валютах, цінним паперам та іншим платіжним документам, банківським металам і дорогоцінному камінню, враховуючи можливість швидкого відчуження або перетворення цих видів майна на практиці.ю а також їх переміщення в просторі і, як наслідок, підвищений ризик їх приховання підозрюваним.
Умовою застосування інституту також являється арешт відповідного майна в кримінальному проваденні за правилами арешту, встановленими КПК, а також доведення позивачем існування розумного сумніву відносно обгрунтованості підстав виникнення у підозрюваного в такому провадженні по таких активах майнових прав або можливостей здійснювати дії, тотожні правомочності власника відповідного майна (якщо підозррюваний не являється власником).
Процедура стягнення необгрунтованих активів буде встановлена в Цивільному процесуальному докексі із застосуванням двух загальних принципів цивільного судочинства і особливостей, передбачених окремою главою.
Сайт "ЮРЛИГА"
Адрес этой страницы: http://www.npp.com.ua/news/3739.html