Постановою Верховного Суду від 13.03.2018 у спарві №1623/312/12 було скасовано рішення першої інстанції та апеляційної інстанції та прийнято нове рішення про задоволення позовних вимог.
Суть спору. Позивач після смерті матері звернулась до суду, адже на час паювання землі у радгоспі її матір, яка працювала у даному господарстві та перебувала на пенсії, рішенням сільської ради безпідставно була позбавлена права на отримання земельної частки. Враховуючи, що позивач є єдиним спадкоємцем, тому має право на отримання земельної частки.
Рішенням першої інстанції, яке підтверджено рішенням апеляційної інстанції, у задоволенні позову відмовлено, суди виходили з того, що не позивач, а її померла мати була членом радгоспу, тому позивач не має права на земельну частку.
Однак ВС зазначив, що на час смерті матері позивача і протягом шести місяців з дня смерті позивачка проживала разом з нею в одному будинку і вела спільне господарство. А тому прийняла спадщину після смерті матері шляхом фактичного вступу у володіння та управління спадковим майном протягом шести місяців з дня відкриття спадщини та є єдиною спадкоємицею, що підтверджено судами попередніх інстанцій.
На підставі чого коелгія суддів дійшла висновку, що сільська рада, приймаючи рішення щодо списку осіб, сертифікати у яких вилучаються, серед яких зазначена мати позивача, не врахували, що з моменту її смерті вже пройшло більше шести місяців і право отримання сертифікату на земельну частку (пай) успадкувала її дочка. Оскільки право на земельну частку (пай) виникає у члена КСП відповідно до Акта розпаювання, а не на момент видачі суб'єкту господарювання акта на право колективної власності на землю. На момент розпаювання землі господарства в 1997 році мати позивача була жива.
Судово-юридична газета
Адрес этой страницы: http://www.npp.com.ua/news/3950.html