Сапоніт

Сировинна база сапоніту України
Сапонітові глини - унікальні природні утворення, промислові поклади яких уперше виявлені Із Україні в 70-х роках XX в. На західному схилі УЩ сапонітові глини утворюють бентонітову про¬вінцію. Тут вони залягають на доступних для відкритої розробки глибинах (від поверхні до 20 м). Потужність продуктивних відкладів коливається в межах 20-50 м.

Ці відклади являють собою глинисту строкату кору вивітрювання базальтових туфів. Останні належать до берестовецької світи волинської серії венду. Вони залягають на теригенних відкладах рифею - нижнього венду і перекриваються значно більш молодими морськими відкладами верхньої крейди, палеогену і неогену. На захід від м. Шепетівки кора вивітрювання базальтових туфів виходить на поверхню або похована під малопотужним чохлом четвертинних відкладів.

Мінеральний склад сапонітових глин: сапоніт, монтморилоніт, дикіт, кальцит, гематит, кварц, цеоліти. Як залишкові мінерали туфів виявлені олівін, гіперстен, діопсид, тремоліт, актиноліт. Серед акцесорних мінералів визначені корунд, муасоніт, шпінель, ставроліт, дистен, силіманіт, монацит, апатит, барит, епідот, біотит і ін. (Гурський, Білошанський, 1994).

Середній хімічний склад українського сапоніту (%): SіО2 - 47,9-48,3; Аl2О3 -13,42-13,52; Ті02 -1,30-1,31; Fе загал. - 9,7-10,3; Fе2О3 - 12,6-13,3; FеО - 1,2-1,3; МgО - 10,69-10,91; МnО - 0,198-0,214; СаО - 1,69-1,86; Nа2О - 0,06-0,08; К2О - 0,96-1,24; P2О5 - 0,124-0,140; S загал. - 0,004; СО2 - 0,58-0,72; в.п.п. - 8,45-8,47;

Таким чином, український сапоніт належить до алюмінієвого різновиду, а значна кількість Fе2О3 належить лімоніту, що строкате забарвлює кору вивітрювання. Елементи-домішки всапонітовій глині представлені (%): Zn- 0,12; Сr- 0,005; Li - 0,002; Ва,V, Ni по 0,0015; Сu, Zn, Lа по 0,0014; Sc, Gа по 0,0007; Рb - 0, 0005. Фізико-хімічні властивості сапоніту: зовнішня питома поверхня (для фракції 0,053 мм) -1037,1 - 1079,7 м2/кг; здатність до набрякання - 2,0 %; колоїдність - 11,7-12,7%; ємність катіонного обміну - 54,8 мг.екв. на 100 г.

Пошуково-оцінні роботи на сапоніт у межах західного схилу У ІД проводяться останні 20 років. За цей час геолого-економічну оцінку одержали чотири ділянки: Ташківські (І і II), Радошівська і Варварівська, розташовані на півночі Хмельницької області. Запаси і прогнозні ресурси сапоніту в їхніх межах нараховують 10-20 млн т. На одній з ділянок сапоніт добувається невеликим кар'єром, готова продукція випускається в м. Славута. На основі Хмельницького сапоніту Інститутом кормів і землеробства на дослідному заводі Вінницького НВО „Міндобрива" отримана нова мінеральна добавка для-тварин і птахів під назвою „фісташки" (Гурський, Білошапський, 1994).