Сапропель

Ресурси сапропелю України
В Україні розвідані 274 родовища сапропелів з запасами, що перевищують 97 млн т, а у 37 родовищах оцінені прогнозні ресурси в кількості 15 млн т (Виноградов та ін., 2003). До категорії А розвідані запаси 196 родовищ (66092,6 тис.т) (Минеральні ресурси, 2005).

Основні запаси сапропелю України зосереджені у водоймах Волинської області. Середня продуктивність озер по сапропелю складає більш 1 тис.т/га. До 2000 р.тут розроблялося до 8 родо¬вищ (Бурків, Колпине, Комлякове, Горіхове, Мисливське, Скомор'є, Синове і Туричанське). Обсяг видобутку в цілому складав близько 200 тис. т/рік. На всіх родовищах сапропель добувався тільки для добрив, хоча його можна використовувати і для інших цілей (Довідник ресурсів, 1994). У Волинській області родовища сапропелю, розвідані за категорією А (тобто, підготовлені до видобування), зосереджені в 76 озерах, що сумарно містять 40041,1 тис. т сапропелю.

Найбільші за площею озера розташовані в Любомльському районі: Світязь, Пульмівське, Луки, Люцимер, Кримне, що знаходяться в Шацькому заповіднику. У Ратненському районі знаходяться трохи менші за площею, але теж досить великі озера: Турське, Горіхове, Волянське. У східних районах Волинської області переважають невеликі озера. Так, у Маневицьком районі на 19 розвіданих родовищах розташовано 2,1 млн т сапропелю, тобто в середньому 0,1 млн т в одному озері.

Сапропелів біогенного типу у Волинській області розвідано 9,6 млн т, тобто 15,1 %. Вони ви¬користовуються у вигляді кормової добавки (крім торф'янистого сапропелю), лікувальних грязів, для виробництва будматеріалів, бурових розчинів. Запаси біогенних сапропелів у Любешівському районі складають 2 млн т, у Ратненському - 1,0 млн т. Сапропелі змішаного типу складають 43,7 млн т.або 68,7 % загальних запасів. Вони можуть бути використані для сільського господарства як добрива, деякі види - як кормові добавки. Сапропелі кластогенного типу, запаси яких складають 10,3 млн т (16,2% запасів), можуть використовуватись як добрива і лікувальні грязі.

Найбільші запаси сапропелю і кращі перспективи їхнього відпрацювання мають північні райони області: Ратненський, ЛІобомльський, Старовижевський і Любешівський. Більш перспективними і рентабельними для промислового засвоєння є родовища з площею сапропелевого покладу 40-50 га і балансовими запасами 1,3-1,5 млн т. На таких родовищах можлива організація підприємства річною програмою видобування 50 тис. т терміном на 23-25 років. Менші за площею і запасами родовища можна розробляти спрощеним - грейферно-екскаваторним способом і одержувати зна¬чний економічний ефект за рахунок підвищення врожайності в сільському господарстві (Безуглая, Шумлянский, 2000).