Сіль калійна

На території України калійні солі виявлені в Дніпровсько-Донецькій западині і Передкар-патському крайовому прогині. Найбільш давні відклади калійних солей відомі в соляних породах верхнього девону, що утворюють діапірові структури в ДДЗ. У Роменському соляному штоці на глибині 470-700 м встановлено декілька шарів сильвініту з вмістом КСL до 35 %. При крутому падінні потужність окремих шарів може досягати 10 м (Бордюгов, 2001; Минеральні ресурси ..., 2005).
У нижньопермському соляному басейні ДДЗ, відомому великими запасами кухонної солі, калійні солі зустрічаються в багатьох місцях у краматорській соленосній товщі сакмарського ярусу. Строкаті сильвініти з карналітом і карналітові породи, очевидно, чергуються на площі свого розвитку (Бордюгов, 2001). У ряді місць шари сильвініту відповідають промисловим кондиціям. В основному вони залягають глибоко від поверхні: у центральній частині ДДЗ - глибше 2500 м, у північно-західній - глибше 1500 м і тільки на невеликих площах південно-східної частини ДДЗ - на глибинах менше 1000 м (760 м у м. Часів Яр). Таким чином, для пошуків промислових родовищ калійних солей (на глибинах не більше 1500 м) можуть бути виділені тільки крила синклінальних структур у межах Бахмутської улоговини. У Краматорсько-Часів'ярській мульді промислові поклади калійних солей простежені на площі 15 х 6 км до глибини 750-1222 м і нижче. Вони поділяються на сильвінітовий і сильвініт-карналітовий горизонти. Головними породоутворюючими мінералами першого горизонту є галіт і сильвін, другого - галіт, сильвін і карналіт. Другий горизонт складається з чотирьох калієносних шарів потужністю 4,3-8,4 м. Середній вміст КС1 у шарах змінюється від 10,77 до 26,57%.
Загальна кількість прогнозних ресурсів у Краматорсько-Часів'ярській мульді в двох сильвініто¬вих шарах на глибинах 744-1230 м складає 841 млн т,на глибинах 1230-1750 м - 2157 млн т (Калінін та ін.,2003). Калійні солі виявлені у відкладах краматорської світи також на північно-західному крилі Криволуцько-Камишевацької синкліналі.
У Дніпровсько-Донецькому калієносному районі промислове використання калійних покладів найближчим часом малоймовірно через великі глибини залягання нижньопермських відкладів і обмежені масштаби калієносності девонських соляних куполів.
У Передкарпатському крайовому прогині промислові поклади калійних солей приурочені до відкладів верхнього олігоцену і нижнього - середнього міоцену. Вони розташовані тільки у внутрішній зоні прогину, де утворюють Передкарпатський калієносний басейн. Він має довжину з північного-заходу на південний схід близько 120 км (від м. Борислава до Делятина) при ширині 10-15 км, розширюючись в середній частині до 30 км (район м. Калуша).
Розвиток калієносного басейну у безпосередній близькості до складчастих Карпат обумовив багатоциклічність соленакопичення, розмаїтість мінерального складу, багатоярусність відкладів, їхню невитриманість за простяганням, складну складчастість. Передкарпатський басейн був єдиним у СРСР постачальником безхлористих (сульфатних) калійних солей. Чисті безсульфатні (хлористі солі, представлені сильвінітом і карналітовою породою, розвинуті мало. Більше поширені змішані -.сульфатно-хлористі солі (каініт, лангбейніт, сильвін, галіт). Вміст К2О в солях басейну від 9 до 21% Основні промислові запаси, зосереджені на 15 площах, знаходяться у відкладах калуських шарії стебницької і воротищенської світ міоцену на глибині 600-700 м. Калійні і калій-магнієві сод утворюють пластові і лінзоподібні поклади потужністю від 3 до 120 м.
Державним балансом запасів корисних копалин України в Передкарпатському басейні враховані 13 родовищ калійних солей із загальними запасами солі 3857451 тис. т.