ВІСМУТ

Вісмутова мінералізація (самородний вісмут, вісмутин, телуриди вісмуту, мальдоніт), встановлена дотепер на території України, пов'язана переважно з мінеральними парагенезисами золоторудних родовищ і рудопроявів в межах УЩ. У перспективі в процесі розробки золоторудних об'єктів попутно може вилучатися вісмутовий концентрат (розділ „Золото").

З перелічених вище геолого-промислових типів родовищ вісмуту (табл. 38), в Україні від¬мічаються лише ознаки миш'яково-вісмутового і нікель-кобальтово-вісмутового зруденіння в рідкіснометалічних проявах Середнього Побужжя (Савранське і Станкуватське рудні поля) і Волині (Прутівський сульфідно-нікелевий рудопрояв).

Більш перспективним об'єктом, що віднесений до вісмутовміщуючих родовищ, є Вербинський молібденовий рудопрояв, розглянутий в розділі „Молібден". Невеликі вмісти вісмуту (до 0,001%) відзначені в алюмокварцитах і кварцових прожилках південного борту Алферівської синкліналі (Вер-хівцівська зеленокам'яна структура в Середньому Придніпров'ї). У центральній частині синкліналі у вторинних кварцитах, розвинених по ультраосновних породах із сульфідною кобальт-нікелевою мінералізацією, відмічається вісмут (до 0,02%) в асоціації з кадмієм, молібденом і сріблом; тут же виявлений його мінерал-носій - вісмутин (Критерии прогнозирования .... 1974).